Як на світ з'явився черговий блогер :)

Ось і прийшов той час, коли я вирішив розпочати свій перший блог. Ніколи не робив подібні речі, ніколи не вів щоденник, та й у школі не любив писати твори, за мене завжди робила це мама. Я і досі не відзначаюсь подібним хистом. Проте мій "Бізнес в інтернеті" щодо цього має власну думку. Він дедалі усе нав'язливіше диктує мені свої правила і спрямовує мене у те чи інше русло. На цей раз бурхлива течія життя занесла мене у блогінг. Як новачок у цій справі, писати буду по простому, як летять думки. 

Не знаю, чи буде взагалі хто-небудь читати цей пост та блог у цілому, проте мені важливо інше. У першу чергу в мене виникла потреба вивільнити свої думки, як то кажуть, викласти на папері та поділитися ними з кимось. Останніми днями вони почали розпирати мені мозок. Хаотичні думки, та різні нав'язливі ідеї, що лізуть мені у голову, не дають мені спокою. Я вирішив скинути цей баласт у інформаційний простір, і можливо те, що я напишу у своїх наступних постах комусь стане у нагоді.

Що насправді стало причиною виникнення надлишкового тиску на стінки моєї черепної коробки? І чому я став прокидатися зранку о пів на сьому? Можливо будильник, який дзвенить о 6.20? Місяць тому я навів його для поїздки у відрядження і чомусь ще досі не перевів на восьму, щоб поспати трохи більше... 

Проте гадаю причина криється в іншому. Швидше всього, це ряд стресових ситуацій, що виникли у мене. Я вважаю, що саме вони являються причиною змін у нашому житті. Будь які події, що трапляються у людини, і змушують її приймати якісь важливі рішення, робити крок вперед, спричиняють цілий ряд мікростресів.

Планомірний і значний спад відвідуваності мого інтернет-магазина у цьому році став причиною появи ще одного мікростресу. Чому я називаю це мікростресом? Тому що я не роздуваю з мухи слона, не надаю цій події надлишкової важливості та значення. Проте повністю ігнорувати її теж не можу.

Чудово розумію, що блог - це не віагра, яка змусить спадаючу криву графіка в Гугл аналітиці піднятись угору. Проте, як заявляють відповідні фахівці, це ще один з хороших інструментів для розкрутки веб-сайту, додаткового трафіку і доходу. Бажаю на власному досвіді переконатись у цьому і поділитись з вами.

У мене є багато що розказати вам у наступних дописах. То ж кому буде цікаво почитати - слідкуйте за анонсами моїх публікацій у соціальних мережах.
Буду радий раптом опинитись у ваших колах на Google+ 

А у вас як ідуть справи?

Недавно при розмові з колегами згадався 2008 рік. Кінець бурхливого розвитку української економіки та початок кризи. Багато хто пам'ятає ці часи... До цієї кризи, коли банки давали наліво-направо кредити, справи йшли чудово навіть у найлінивіших. У нас на той час була черга замовлень на 3-4 місяці вперед. Багато хто брав кредит на розвиток свого бізнесу у доларах, євро, франках. Були досить привабливі умови і не великі відсотки. Справи кипіли, гроші крутились, були хороші доходи і часто навіть не замислювався купити ту чи іншу річ. Просто за потребую ішов і купував, навіть якщо іноді це були останні кошти. Просто з впевненістю знав, що завтра прийде ще кілька клієнтів і принесе купку грошей. Коли ж почалась криза, кум сказав, що настала в його бізнесі повна жо..., на що я відповів: "Криза? А що це? В мене роботи невпроворот!"

Сьогодні лише з глибоким видихом я  згадую ті часи. Розквіт корупції за часів Януковича, та й теперішнього президента, економічне "чудо" кулі в лоба, анексія Криму, війна на сході, так, я саме вважаю це війною, а не АТО, не додає впевненості у завтрашній день. Я взагалі мовчу про тих, хто ще живе на сході України. Прикриваючись сьогоденними подіями та важкою ситуацією в країні, наш горе-уряд і далі наживається, забувши заради чого відбувся Майдан.
Бізнес підприємців, що мали б стати основною рушійною силою економіки, наразі стрімко "взлітає" і летить "як фанера над Парижем". Не знаю, може у кого і реально справи ідуть в гору, проте мої чомусь по тихеньку котяться геть не в ту сторону. Гальмувати цей процес допомагає ентузіазм моїх молодих років, родина та друзі. Завжди хочеться вірити у краще майбутнє...

Чи спроможна українська влада зробити справжній прорив та розквіт України? Чи здатний хоч один президент незалежної на те, щоб його портрет наступне покоління викарбувало на купюрі? 
Думаю, що 100% з тих, хто прочитав мій допис, скаже "ні".

...можливо авантюрист Геннадій Балашов це зробить? Можливо йому вдасться зробити неможливе? А може пан Саакашвілі, раз українцям не до снаги?...